Додатки до практичного заняття № 2

Предыдущая1234567891011Следующая

Додаток А

Комплексно-цільова програма

супроводу освітнього процесу

Сьогодні на сучасному етапі модернізації освіти у практику роботи навчальних закладів входить програмно-цільове планування, суть якого полягає в розробці комплексно-цільових програм з метою реалізації проблем, які потребують негайного вирішення.

Комплексно-цільовий підхід до планування дає змогу побачити об’єкт експертизи в системі, проаналізувати його, зазначити параметри, визначити ступінь їх відхилення від норми. Розробка таких програм, спрямованих на досягнення генеральної мети як головного кінцевого результату діяльності дає змогу сформувати модель управління освітнім процесом, яка на певний період орієнтує і направляє роботу всього колективу. Від обґрунтованості й збалансованості всіх компонентів програми, врахування факторів, що забезпечують її виконання,залежить реальність і якість її реалізації.

Особливий акцент робиться на цілі, які ставляться з урахуванням діяльності навчального закладу з конкретної проблеми за минулий рік. При цьому враховуються ускладнення, з якими зіткнувся заклад освіти упродовж попереднього навчального року, аналізуються критерії успішного досягнення тієї чи іншої мети.

Комплексно-цільова програма складається з трьох етапів:

І. Інформаційного.

ІІ. Основного.

ІІІ. Підсумково-корекційного.

Дана програма може розглядатися як циклічна та довгострокова.

І етап – Інформаційний.

Мета етапу - ознайомлення з ключовими положеннями національної системи освіти, вивчення фундаментальних психолого-педагогічних досліджень вітчизняних та закордонних учених.

На цьому етапі проводиться відбір, систематизація, аналіз матеріалів, що характеризують специфіку та особливості педагогічного супроводу освітнього процесу, відстежується попередній досвід вітчизняних та закордонних учених щодо рішення педагогічних задач тощо.

Інформаційний етап включає два підетапи: ознайомлення з літературою і консультації з науковцями. Кожен з етапів має свої форми та методи реалізації, серед яких можна використовувати такі: зустрічі з видатними людьми, лекторії, консиліуми, семінари, ділові ігри, психолого-педагогічні дискусії, в основі яких лежить колективна (групова) творча думка її учасників.

Перший підетап – ознайомлення з літературою.

Форми, методи: робота з науковою літературою; створення бази даних, наукових розробок вітчизняних та закордонних науковців щодо педагогічного супроводу освітнього процесу.

Другий підетап – консультації з науковцями.

Форми, методи: професійні консультації, просвітницькі курси, науково-практичні консультації, творчі групи, результатом яких є створення функціональної моделі педагогічного супроводу освітнього процесу.



ІІ етап комплексно-цільової програми – основний.

Мета – проведення педагогічного супроводу освітнього процесу на основі отриманої інформації.

Основний етап має такі під етапи: визначення задач, виявлення проблем, аналіз результатів дослідження, реалізації програми супроводу.

Перший підетап - визначення стратегічних задач педагогічного супроводу освітнього процесу.

Форми, методи: робочі наради, в ході яких учасники програми визначають мету та завдання, що спрямовані на виділення рішення й дії, що ведуть до підвищення психолого-педагогічної компетентності всіх учасників освітнього процесу.

Другий підетап – виявлення проблем всіх учасників освітнього процесу.

Форми, методи: проведення психологічних (див. додаток Б), педагогічних (див. додаток В), комунікативних (див. додаток Г), соціально-педагогічних (див. додаток Д) досліджень з питань організації освітнього процесу та здійснення виховної діяльності.

Третій підетап - аналіз результатів дослідження та постановка тактичних задач педагогічного супроводу освітнього процесу.

В ході аналізу отриманих результатів здійснюють усунення недоліків, які можна систематизувати та занести у наступну таблицю (див. табл. А.1.):

Таблиця А.1.

Аналіз та усунення недоліків

Напрямки досліджень Виявлені недоліки Причини недоліків Корекція діяльності Термін усунення недоліків Виконавці Очікувані результати

Форми, методи: засідання робочої групи, організаційна робота щодо розробки програми педагогічного супроводу освітнім процесом. Плануються конкретні строки, виконавці та порядок діяльності супроводу, підготовка офіційного документу (наприклад, наказу), підготовка пропозицій до реалізації програми педагогічного супроводу.

Четвертий підетап - реалізація програми педагогічного супроводу освітнім процесом.

Форми, методи: методи імпровізації, рефлексії, утруднення ситуацій, мозковий штурм, ділова гра, тренінги, індивідуальні, групові, колективні форми.

ІІІ етап – підсумково-корекційний.

Мета – глибокий аналіз результатів педагогічної діяльності, формування банку даних за його результатами, корекція педагогічної діяльності та внесення відповідних змін до цілей та завдань педагогічного супроводу освітнього процесу.

Третій етап складається з таких під етапів: моніторинг результативності, аналіз, корекція.

Перший підетап - проведення моніторингу результативності навчально-виховної роботи в навчальному закладі.

Форми, методи: анкетування, тестування, інтерв'ювання.

Другий підетап – аналіз отриманих результатів.

Форми, методи: створення банку даних результатів педагогічного супроводу.

Третій підетап – корекція плану роботи за результатами діагностики.

Форми, методи: зміна планів, заходів, включення тренінгів з корекції навчально-виховного процесу.

Отже, найефективнішим у педагогічному супроводі освітнього процесу слід вважати комплексно-цільовий підхід, який дає змогу побачити об’єкти супроводу в системі, проаналізувати їх, оцінити, визначити ступінь їх відхилення від запланованого. Розробка програми супроводу освітнього процесу дає змогу створити модель супроводу, яка орієнтує і направляє роботу супроводжуваного, педагогічних колективів на створення орієнтаційного поля розвитку, ситуації успіху, розширення суб’єктного досвіду та успішне оволодіння інноваційним педагогічним інструментарієм.


Додаток Б

ПСИХОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Тест Равенапризначений для виміру загальних властивостей інтелекту, таких як логічність, рівень узагальнення і т.д. Розроблений відповідно до традицій англійської школи вивчення інтелекту, за яким найкращим засобом виміру інтелекту є виявлення відношень між абстрактними фігурами. Це не потребує якихось спеціальних знань і залежить від таких чинників, як фаховий досвід, вікові особливості, утворення, культурна належність лише в тій мірі, у якій вони впливають на розвиток загальних інтелектуальних можливостей.

Додаткове вивчення особистості здійснюється за методикою РСК.

Особистісний опитувальник передбачає вивчення рівня суб'єктивного контролю. Призначений для діагностики інтернальності-екстернальності. Розроблений на основі шкали Локуса контролю Дж. Роттера. Складається з 44 тверджень.

Рівнем суб'єктивного контролю є узагальнена характеристика особистості, що робить регулюючий вплив на формування міжособистісних стосунків, засоби дозволу кризових сімейних і виробничих ситуацій. Відповідно до концепції Локуса контролю (лат. locus- місце, місце розташування), ті особи, що приймають відповідальність за події свого життя на себе, пояснюючи їх своїм походженням, спроможностями, рисами особистості, володіють внутрішнім (інтернальним) контролем. І навпаки, людям, що схильні приписувати відповідальність за всі події зовнішнім чинникам (іншим людям, випадку, долі і т.д.), властивий зовнішній (екстернальний) контроль. Будь-якій людині властиво займати визначене місце на континуумі інтернальність-екстернальність.


Додаток В

ПЕДАГОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ


6092760161880450.html
6092802705581508.html
    PR.RU™